Чиясь прихована душа...

М?сяць крихти вим?та?,
Сн?г з Небесного Ковша.
Мене в холод з?гр?ва?,
Чиясь прихована душа...

? ця душа за обр??м блука?
Та стежку сн?гом замело.
В?дпов?дь без сна шука?,
Щось спок?й не да? давно.

По вулицях зима люту?,
Не в?рить у людське тепло.
Тоненько ?н??м малю?
Сво? зимове полотно.

Нехай хурделиця кружля?
Та в серц? м?сця ?й нема.
Мене та?мно захища?,
Чиясь прихована душа...

Метки:
Предыдущий: Я поселюсь у тво х снах
Следующий: Твоe плече латало небо