Замок на горi Нялаб

Сто?ть стiна, людьми забута
? в?тром в?ку вся продута.
Помит? камен? дощами,
? вже м?стами видно ями.
Дожила, всеж до тих час?в,
Коли кругом нема л?сIв,
Коли р?ка м?лкою стала,
? вже гора в сел? Веряця
Зовс?м ?з обр?ю пропала.
Коли бездумний чолов?к
На н?й намаза? той р?к
В якому до ст?ни д?йде.
Що ж. Кам?нь все перенесе!
Уже в?ки сто?ть високо
? бачить св?т незримим оком.
Згадати може корол?в
Яких спасла в?д ворог?в
? в золотi в?ки мадяр?в,
Як захищала в?д татар?в.
? тих, хто ст?ни будував
? хто нещадно руйнував.
Тепер вона вже Укра?на
? не ст?на, а лиш ру?на.
Залишив чолов?к ??
Св?й в?к спок?йно доживати
Тепер, що було, лиш знайти,
За допомогою лопати.
А ми, ?стор?ю гори,
У книгах р?зних пошука?м
? як в к?но на тищу рок?в
Назад усе перемота?м.

Здува? в?тер порох скел?
Що п?днялася вище вс?х.
Прийде зима ? дуже скоро
?? покри? б?лий сн?г.
Так в?к за в?ком час проходить
? з нами час рахунок зводить:
Р?вня? все, що в висоту,
? наповня? пустоту.
Колись, в?к?в дванадцять з лишн?м
Людей тут було городище.
? скеля з пагорбом великим
Стоянка була людям диким.
Кругом л?си ? серед г?р
Гуляв частенько дикий зв?р.
В той час, не то що у радянський,
Набрався сил народ мадьярський.
? ?штван, що звали-го П'ятий,
Р?шив по?хати в Карпати.
Не знати, що в?н там шукав,
Но до гори домандрував.
Не м?г пройти в?д цього м?ста:
З?брала тут природа вм?ст?
? л?с ? гори ? р?ку,
? зиму, що там звуть м'яку.
Р?шив король, що не забуде...
Так появилася споруда.
Не так велика, як тепер...
Майстр?в пригнали швидко з сел.
?з дерева, за тижн? два,
Тут встав будинок короля.
Так ?штван з легко? руки
Дасть назву м?сцю на в?ки.
Родився там колись ? я,
? там живе моя р?дня.
Там Тиса з г?р б?жить бурхливо.
Його назвали-Королево.

Проходить в?к. М?ня? люди.
В?йна ск?нчилась. Мир назр?в.
Нема? ?штвана у списку
Уже живущих корол?в.
? Ласло, старший ?з син?в,
Уже давно на трон? с?в.
Не забува? в?н про гору
? про будинок короля.
Наказ да?, щоб кам?нь били
? укр?плялася ст?на.
Так р?к за роком доробляли,
Кам?ння в ст?ни добавляли.
Фортеця виросла на скел?,
Щоб захистить людськ? осел?.
Якщо загарбник п?д? йде
? через Тису перейде.
Не легк? замок ждали роки,
Татари рвалися в ?вропу.
Як зараз, для буржуя яхту,
Хот?в правитель сол? шахту.
Не знали люди й корол?,
Що буде вредною в ?д?,
? ядом б?лим, те назвуть,
За що вс? золото дають.
Став багат?ти край мадярський
? захищати шлях чумацький.
Нялаб (в переклад? пучок)
Завжди як дань купц? платили
?з то? сол?, що возили.
? завелося серед люду,
Що так назвали ? споруду.
З таких незчисленних пучк?в
Король мадярський багат?в.

Не в?чн? люди, в?к короткий
У них на праведн?й земл?.
Сто?ть Нялаб все одинокий,
? видно замок на гор?.
Новий господар у св?тлиц?
З яко? видно вс? границ?.
Подарок Драго получив,
Що королю грошей зсудив.
Багатий феодал не спав,
Ст?ну над?йно укр?пляв
Щоб у тяжк? часи, як знати?
Кудись свою с?м'ю сховати.
За тридцять рок?в замок став
Над?йн?шим ?з вс?х застав.

Та знову сплетен? ?нтриги -
Пройдуть кр?зь ст?ни, зрушать криги.
Забрали замок. Не в в?йн?.
Тепер хазя?н Перейн?.
? знову замок укр?пився.
З ним Аристотель сам возився.
? появилась башня-к?ль
На сход?, де п?вденний дв?р.
Родина Перейн? надовго
Прийшла до влади в цих м?сцях
? часто, нав?ть, грабувала,
Хто проходив соляний шлях.
Ст?на над?йно боронила
Вс?х феодал?в ? р?дню.
Бувало вс? збирались разом,
Б?ля кам?на у вогню.
Так, в?д будинку на гор?
В?н став фортецею в в?йн?.
? в?к п'ятнадцятий пройшов
Нялаб в ?стор?ю вв?йшов.
? пережив ус?х, хто править,
? хто людей бездумно давить.
Тод? н?хто ?ще не знав,
Який к?нець його чекав.
Народ терп?в. Нема? ?ж?.
А тут знайшовся Дьордя Дож?.
З?брав селян. Вс? взяли вили.
? разом замок осадили.
Не здав Нялаб сво? границ?.
Над?йн? ст?ни у фортец?.
? лиш заг?н ?з Хуста вийшов
Осаду весь народ залишив.
Розб?гся. По л?сам, коморам.
П?ймали Дьордя досить скоро.
У бунтар?в не легка доля.
?х так стараються згубити,
Щоб ? людей вс?х застрашити.
Настигли Дьордя десь в горах.
Розв?яли по л?су прах.
? серед тисяч? убитих,
Людьми так швидко позабутих
Лиш Дож? в л?топис вв?йде.
? в н?й в?ки переживе.
Не довго жив ? Перейн?-
П?д Мохачем пол?г в в?йн?.
Тепер вдова ?катерина
Повинна виховати сина.
Нялабом треба керувати
? п?зно все ляга? спати.
Р?шила, що з дитя сама -
Не воспита? короля.
Послала вчителя шукати.
? в замок привезли Комят?.
Учитель Яноша навчав.
Науки р?зн? викладав.
А п?сля того виховання
Перекладав святе писання.
? м?сце, де в?н працював
Народ в ?стор?ю вписав.
Нялаб став знову знаменитий,
Бо тут творив Комят?-вчитель.
Кр?пка ст?на - опора трону.
Король мадяр хранить корону
У замку на Нялаб-гор?
Пока тривожно на земл?.
Аж тут ? Янош вже п?др?с,
? вклад в ?стор?ю св?й вн?с:
Часовню зверху спорудив
Щоб кожний за гр?хи молив.

Тече вода у бистр?й р?чц?
? та? час, як воск на св?чц?.
Ш?стнадцять раз уже по сто
На календар перетекло.
Не самий легкий ?з в?к?в -
В?к партизан ? гайдук?в.
Повстання землю лихорадять,
Правител? пост?йно зрадять.
Татар з великою ордою
Понесло цею стороною.
? знову замкова гора
В?д ворог?в народ спасла.
М?нялась влада ? границ?
Уже над вс?м стоять австр?йц?
Хотять до рук мадяр прибрати
Щоб не м?шали керувати
? ти Нялаб у ц?й в?йн?
М?шав австр?йськ?й сторон?.
Р?шили Габсбурги не спати
? вс?х нев?рних наказати.
В?йська озбро?н? збирають
? в П?дкапати в?дправляють.
Нема на св?т? таких ст?н
Як? б не знали перем?н.
Одн? сам? в?д часу впали
А ?нш? люди штурмом брали.
Не зм?г осаджений заг?н
Оборонити тво?х ст?н.
Не р?вн? сили. Мало збро?.
? вже панують над тобою...
В ст?ну заложено заряди
? шнур запалений горить
Тво? життя, Нялаб, на гор?
?ще хвилину в?н продлить.
Почувся вибух. Другий, трет?й...
Пронеслось ехо по земл?.
Вс? зрозум?ли, що вже замку
Нема? зверху на гор?.
М?цна ст?на, що в?к стояла
Удару в спину не здержала.
Куски, що були часть ст?ни
Котились вниз з Нялаб-гори.
Фортеця за людей платила...
За що? Вона же не гр?шила?
"Не важно!"- Скаже чолов?к.
"Усе на св?т? ма? в?к"
Тепер н?хто уже не зможе
Зложити камен? тво?
Щоб стала ти велично гордо
Як ? ран?ше на гор?.
? люди довго не пов?рять
В те, що тебе зовс?м нема
? що в?д замку залишилась
Всього одна ц?ла ст?на.
……
Плита закр?плена добротно,
На н?й в?дтиснут? роки
Лиш на в?дм?ну в?д людського,
Тво? життя було в?ки.