Зустрiч схрестились шаблi i зустрiлися очi

У час, як роса ще не впала до ноч?,
?ще степовик ?з травою шепоче,
Крук здобич в?дчув, у пов?тр? тр?поче,
Упевнений, в смерт? з’явились охоч?.

Один – яничар, другий – сок?л ?з С?ч?,
Нац?лились хлопц? на битву р?шуче.
А сонце п?д веч?р занадто сл?пуче,
Й пром?ння пече, мов запален? св?ч?.

Схрестились шабл? ? зустр?лися оч?,
Н?хто з них коритися в битв? не хоче.
Ще кров по судинах так юно клекоче!
Котрогось умиють все ж сльози д?воч?.

Притис яничар козарлюгу до круч?.
Крик матер?-чайки: – виплутуйся, хлопче,
У пр?рву впадеш, чи буланий затопче!..
Лл? п?т ручаями, як сльози пекуч?.

– Сини мо? мил?, як? ж ви незряч?,
Звелися в бою ворогами. Одначе,
Я вас породила, – причиту?, плаче, –
Ви кров? одно?, обо? гаряч?.

Здригнувсь яничар, н?би вчув т?? реч?,
Й шаблюка розс?кла лице парубоче.
Вс? сили п?дтяг. Смерть в?дверто регоче.
? хлинула кров з козака, вмила плеч?.

Загинули вдвох не вдалися до втеч?.
? тут нерозгадане щось, та?мниче.
Лиш мати щоноч? ?х чайкою кличе,
Та змовкли нав?ки серця молодеч?.

Курган височ?? здавен за зар?чч?.
Легенду прохожим вс?м в?тер лепече,
Вноч? соловей на калин? щебече,
Де сплять непробудно брати на узб?чч?.

http://www.stihi.ru/2018/01/17/8777 переклад на рос?йську мову Ольга Кайдалова-Алымова

Картинка з? стор?нок ?нтернету, дякую