Такi малесенькi краплинки-iз хвостиками, мов...

Такi малесеньк? краплинки – iз хвостиками, мов забавки,
неначе хтось перо з чорнилом необережно струсонув,
? залишились на папер? м?н?атюрн?? чорнявки,
хоча насправд? – сенс глибинний у цих краплиноньках заснув.

Я усм?хнуся ? з?знаюсь: я ?х не навчений читати,
? поважаю тих, хто вм?? сп?вать краплинок та?ну.
Зате я вм?ю ср?бним тембром хорошу п?сню насп?вати,
я в?дчуваю п?сню серцем ? пам'ятаю не одну...

? я н?кого не ображу, коли скажу, що ц? краплини –
лише запрошення до п?сн?, а п?сня – те, що у душ?...
А п?сня – в серц? у людини... Як серце ?, то й п?сня лине.
? ск?льки б не було краплинок, лише душа – п?сень руш?й...