Прихiд кохання

Воно, неначе ув? сн?,
Ходило, н?би щось шукало,
Мене самотн?стю лякало,
Будило щось святе в мен?.

А як прийшов для нього строк –
Лиш за пор?г пустить просилось.
Впустив – на покутт? ус?лось
? зв?дти б?льше – н? на крок.