Двадцать вiсiм крокiв до весни

Плаче ? пруча?ться зима,
В?? сн?гом, диха? морозом,
Всю природу у страху трима,
Присипля? св?т н?чним г?пнозом.

Та уже потроху тане сн?г,
Губить н?ч ? мит?, ? хвилини.
З кожним кроком - ближче до весни,
Кожен день нов? привносить зм?ни,

Линуть сонця промен? ясн?,
Звеселяють св?т пташин? згра?,
Дух бадьорять рад?сн? п?сн?,
Сяють лазуров? небокра?...

Хоч лякають г?пнотичн? сни,
В?ра надиха? щогодини:
Двадцять в?с?м крок?в до весни,
До тепла, до лаг?дно? днини...