Мусимо вибирати
Рецензия на ?Яка ти будеш, Укра?но? (http://stihi.ru/2021/12/04/427)
>>>
Яка ти будеш, Укра?но,
Через п’ятнадцять л?т ? зим,
Нема? спокою н? днини,
Вогонь в?йни скр?зь, розбрат, дим...
Донбас горить, палають хати,
Тоб? дай волю-все згорить,
Бо отака ти "ненька - мати",
П?шла з р?днею воювати,
За землю ладна й сина вбить!..
Мов Кайдашева та с?м"я
В?днин? стала Укра?на
…
>>>
Яка?
Ото ж бо ? воно…
Якраз тепер не все одно:
Якою буде ?ненька-мати??
Чи буде, власне, ?снувати?
Хто ми тепер?
Що нам обрать?
Д?ди учили – годувать
Земля вс?х буде увесь час,
Та землероб?в – крихта з нас…
Вс? знають, славу нав?ки
Принесли роду козаки.
Але ж сьогодн? де-?нде
? той, хто в арм?ю п?де…
Хто ми для св?ту?
Чумаки?,
Хохли?,
Холопи?,
Кр?паки?,
Зароб?тчани?,
Торгаш??
…
Але ж ус? ми - ?Кайдаш??!
? ЦЕ нам зовс?м небайдуже!
Якби ж-то справа т?лько в грушах…
Вже якось ?х би й под?лили б.
Як н?, то дерево спилили б?
Що розбрат виклика.
Й потОму.
Та ж кор?нь сварки не у тому…
А в т?м, що зять й сус?д ?ван
Без м?ри руха? паркан!
Ну най, забрав кусок земл?,
Де з д?да-прад?да росли
Дуби стор?чн? м?ж р?чками.
Та ж н?,
В?дкраяв й п?д горами
На п?вдн? де з-покон-в?к?в
Були в прад?да кабаки.
Мовляв, ?З?мл?ца та пусту?т,
Там ?Кайдаш?? н? хазяйнуют,
А ??ванОвих? маладьож,
Т?п?рь там буд?т с?ять рож?.
Що ж.
То д?ла минулих л?т.
Й зм?нився, д?йсно, Божий св?т.
? щоб не гризтись тим щодня,
?ван, то ж як-не-як р?дня,
Хоч ? не син, та ж, н?би, зять,
? не чужому ж в?ддавать
Ту землю.
Ну, не репетуй,
Бери, ?ване, хазяйнуй.
Але ж таке тоб? скажу,
Давай закр?пимо Межу!
Бо й ?Кайдаш?? родину мають –
Онуки швидко п?дростають,
Та й ?хн? д?ти невдалл?
Захочуть м?сця на земл?.
Але сво?й.
Складем давай
Закон, який покладе край
В?д под?лу ганебних спроб.
Й нащадки не сварились щоб
Й не заз?хали на чужде -
Тож хай новий паркан пройде
Тут, поп?д грушкою, Домова?
ТУТ ?Кайдаш??.
ТАМ – ??ванови?.
Так пор?шили й под?лились…
Хоч, правда, за грушки сварились…
Та й був би МИР!!!
Але ж ?ван
Той знову руха? паркан!
Бо в?н, бач, знов соб? р?шив,
Що ТУТ живуть не ?Кайдаш??,
А ??ванОви?, грець йому.
Прийняв нечистого п?тьму,
Й паркан лома з ус?х стор?н,
Кричить – ?Кайдаш?, Ти ж ? м?й син!?
А тим хто в?рити не хоче,
Бездушно лупить пом?ж оч?.
Та вс?х ?нейтральних? охрестив
? ?Кайдаш?в?, й ?Не Кайдаш?в?,
У ??ванОви?.
Докор?нно…
Яка ж ти будеш, Укра?но,
Через 15 л?т ? зим?
??ван?зована? зовс?м?
В?ддавши зятю весь св?й св?т,
Забувши хто ти, й хто тв?й р?д,
Та вшанувавши зам?сть них
Геро?в, пращур?в чужих,
Пов?ривши його брехн??
Як вс? в ?ванов?й р?дн??
Став одн??ю з них пом?ж ?
…
Чи у ?вана в?дсто?ш
?Кайдашук?в? ? ?Кайдашенк?в??
Який тв?й виб?р буде, ненько?
Чи буде мать твоя душа
Щось в?д ?Старого Кайдаша? ?
>>>
Яка ти будеш, Укра?но,
Через п’ятнадцять л?т ? зим,
Нема? спокою н? днини,
Вогонь в?йни скр?зь, розбрат, дим...
Донбас горить, палають хати,
Тоб? дай волю-все згорить,
Бо отака ти "ненька - мати",
П?шла з р?днею воювати,
За землю ладна й сина вбить!..
Мов Кайдашева та с?м"я
В?днин? стала Укра?на
…
>>>
Яка?
Ото ж бо ? воно…
Якраз тепер не все одно:
Якою буде ?ненька-мати??
Чи буде, власне, ?снувати?
Хто ми тепер?
Що нам обрать?
Д?ди учили – годувать
Земля вс?х буде увесь час,
Та землероб?в – крихта з нас…
Вс? знають, славу нав?ки
Принесли роду козаки.
Але ж сьогодн? де-?нде
? той, хто в арм?ю п?де…
Хто ми для св?ту?
Чумаки?,
Хохли?,
Холопи?,
Кр?паки?,
Зароб?тчани?,
Торгаш??
…
Але ж ус? ми - ?Кайдаш??!
? ЦЕ нам зовс?м небайдуже!
Якби ж-то справа т?лько в грушах…
Вже якось ?х би й под?лили б.
Як н?, то дерево спилили б?
Що розбрат виклика.
Й потОму.
Та ж кор?нь сварки не у тому…
А в т?м, що зять й сус?д ?ван
Без м?ри руха? паркан!
Ну най, забрав кусок земл?,
Де з д?да-прад?да росли
Дуби стор?чн? м?ж р?чками.
Та ж н?,
В?дкраяв й п?д горами
На п?вдн? де з-покон-в?к?в
Були в прад?да кабаки.
Мовляв, ?З?мл?ца та пусту?т,
Там ?Кайдаш?? н? хазяйнуют,
А ??ванОвих? маладьож,
Т?п?рь там буд?т с?ять рож?.
Що ж.
То д?ла минулих л?т.
Й зм?нився, д?йсно, Божий св?т.
? щоб не гризтись тим щодня,
?ван, то ж як-не-як р?дня,
Хоч ? не син, та ж, н?би, зять,
? не чужому ж в?ддавать
Ту землю.
Ну, не репетуй,
Бери, ?ване, хазяйнуй.
Але ж таке тоб? скажу,
Давай закр?пимо Межу!
Бо й ?Кайдаш?? родину мають –
Онуки швидко п?дростають,
Та й ?хн? д?ти невдалл?
Захочуть м?сця на земл?.
Але сво?й.
Складем давай
Закон, який покладе край
В?д под?лу ганебних спроб.
Й нащадки не сварились щоб
Й не заз?хали на чужде -
Тож хай новий паркан пройде
Тут, поп?д грушкою, Домова?
ТУТ ?Кайдаш??.
ТАМ – ??ванови?.
Так пор?шили й под?лились…
Хоч, правда, за грушки сварились…
Та й був би МИР!!!
Але ж ?ван
Той знову руха? паркан!
Бо в?н, бач, знов соб? р?шив,
Що ТУТ живуть не ?Кайдаш??,
А ??ванОви?, грець йому.
Прийняв нечистого п?тьму,
Й паркан лома з ус?х стор?н,
Кричить – ?Кайдаш?, Ти ж ? м?й син!?
А тим хто в?рити не хоче,
Бездушно лупить пом?ж оч?.
Та вс?х ?нейтральних? охрестив
? ?Кайдаш?в?, й ?Не Кайдаш?в?,
У ??ванОви?.
Докор?нно…
Яка ж ти будеш, Укра?но,
Через 15 л?т ? зим?
??ван?зована? зовс?м?
В?ддавши зятю весь св?й св?т,
Забувши хто ти, й хто тв?й р?д,
Та вшанувавши зам?сть них
Геро?в, пращур?в чужих,
Пов?ривши його брехн??
Як вс? в ?ванов?й р?дн??
Став одн??ю з них пом?ж ?
…
Чи у ?вана в?дсто?ш
?Кайдашук?в? ? ?Кайдашенк?в??
Який тв?й виб?р буде, ненько?
Чи буде мать твоя душа
Щось в?д ?Старого Кайдаша? ?
Метки: