Народе мiй! Одна моя любов...

Народе м?й!
Одна моя любов !
Ти – степ безмежний.Я – твоя стеблина !
Як степ трав?,сво? снагу ? кров
Ти в мене влив,щоб народивсь я нин?.


Народе м?й !
Я – до кровинки тв?й !
Бо смокчу ?з твого п?дгрунтя соки :
З джерел найглибших,сильних як приб?й;
? дом?шки з найквол?ших приток?в.


Народе м?й !
Я – дзеркало тво? !
Старим вином,нуртуючи невпинно,
В мен? монгольська дик?сть вигра?,
В?дважн?сть ск?фа й горд?сть слов’янина.


Народе м?й !
Ти п?сня ?сть моя !
В мен? – тво? ? радощ?,? муки...
Минулих дн?в тво?х сп?вець Боян
Мою з пером благословля? руку.


Народе м?й !
Не опущу тв?й стяг !
Тече кр?зь мене кров твоя в майбутн? !
? не погасне р?д наш у в?ках,
Й пребудеш ти --- ?з в?ку в в?к --- могутн?й !