Gorim - Постiль

Ти...ти без сл?в мене зрозум?й.
Ти мо? сни ? фантаз??,
Де я буваю не в розум?,
Щоноч? бачиш ? не раз

Ти вир?зав (чи?сь) ?мена,
Тепер кривава й оголена.
У мене стеля, тоб? ст?на
Перекрива? подих.

А ти як
Хвиля на хвил?,
? хвилина за хвилиною
Сумуй нашу рад?сть ? сум.

Ти наче
Крила нам гр?ла
? тод? коли хвор?ли ми,
Тертям виробляли струм.

Ми...?гнорували веснян? дн?,
Ми римували тво? п?сн?.
Зникали сльози на площин?
Мо?й, як завжди але...

Я б?ля тебе палю вогн?,
Ти будеш рада цьому чи н?.
Ц? простирадла замучен?.
Волога пост?ль, просто...

Я ? ти
Хвиля на хвил?
? хвилина за хвилиною,
Сумуй нашу рад?сть ? сум.

Ти ? я
Так не хот?ли
Та з черговою провиною,
Я себе до тебе несу.