Лист брату до Канади. Гумореска
До Канади брату Джону
Пише лист бабуся:
?Шлю в?тання з Батьк?вщини,
Це – сестра Ганнуся.
Вибачай, мовчала довго,
Дорог? конверти.
Клятих грошей вистача?,
Лише щоб не вмерти.
Що поробиш: нин? скрута,
Скр?зь б?дують люди.
Зам?сть фабрик та завод?в –
Оф?си повсюди.
Д?тям нашим, б?знесменам,
Не до прац? стало.
Хоч снують вони, мов мухи,
Зиску з того мало.
Заростають бур’янами
Чорноземн? ниви.
Не зважають у колгоспах
? на директиви:
То – ор?ть, то – зас?вайте!..
А де взяти сили?
Трактори вс? вийшли з ладу,
А коней забили.
Н? чоб?т, а н? фуфайок –
Уже й тих нема?.
Зате м?сто все в шк?рянках
Модно ?вишива??.
Так ходили ком?сари,
Пам’ята?ш, Джоне?
Вс?м – нагани, ? порядок, –
В?йсько знов червоне…
Ти з ним мирно розпрощався
У часи во?нн?.
Ми ж ? дос? ще вою?м,
Наче нав?жен?.
Партократи, демократи
Чубляться за владу.
Враження – приватизують
? Верховну Раду…
У сел? ж п’янички-трутн?
Й ?нш? паразити
Наступають нам на горло,
Заважають жити.
А нов? пани мурують
Аж до неба дач?.
Певне, мають бусурмани,
Бариш? добряч?.
У райцентр? закип?ли
Вулиц?-базари:
Полонили Укра?ну
Крамом яничари.
Постачають одяг р?зний,
Черевики модн?
? заморськ? пом?дори.
Знають: ми голодн?.
Та стар? на тих базарах
Лиш стовбичать збоку,
Бо ?м пенс?ю злиденну
Не дають п?вроку.
Ну а ти як на чужин?,
Певне, теж б?ду?ш?
Якщо так, при?дь додому,
Тр?шки погостю?ш.
Слава Богу, ? картопля,
Маю дещо з саду.
Тож м?шечок в?двантажу
У твою Канаду.
Ти колись писав про себе,
Заробляв м?льйони?
Я, пов?р, теж мала вчора
Тисячн? купони.*
Та, як бачиш, ? понин?
Зовс?м не цариця.
Бо життя – бурхлива р?чка,
Грош? в н?й – водиця?
… Зак?нчила лист Ганнуся
Й тихо проказала:
?Якщо пенс?ю одержу,
Над?шлю ? сала…?.
Ось так пишуть м?льйонерам
Побратими наш?.
То н?чого, що ми б?дн?,
Серцем – найбагатш?!
1997 р?к
* У зазначений час на Укра?н? в оборот?
ходили купони, а зарплата та пенс?я
людей у результат? г?пер?нфляц??
обчислювались тисячами й м?льйонами.
Пише лист бабуся:
?Шлю в?тання з Батьк?вщини,
Це – сестра Ганнуся.
Вибачай, мовчала довго,
Дорог? конверти.
Клятих грошей вистача?,
Лише щоб не вмерти.
Що поробиш: нин? скрута,
Скр?зь б?дують люди.
Зам?сть фабрик та завод?в –
Оф?си повсюди.
Д?тям нашим, б?знесменам,
Не до прац? стало.
Хоч снують вони, мов мухи,
Зиску з того мало.
Заростають бур’янами
Чорноземн? ниви.
Не зважають у колгоспах
? на директиви:
То – ор?ть, то – зас?вайте!..
А де взяти сили?
Трактори вс? вийшли з ладу,
А коней забили.
Н? чоб?т, а н? фуфайок –
Уже й тих нема?.
Зате м?сто все в шк?рянках
Модно ?вишива??.
Так ходили ком?сари,
Пам’ята?ш, Джоне?
Вс?м – нагани, ? порядок, –
В?йсько знов червоне…
Ти з ним мирно розпрощався
У часи во?нн?.
Ми ж ? дос? ще вою?м,
Наче нав?жен?.
Партократи, демократи
Чубляться за владу.
Враження – приватизують
? Верховну Раду…
У сел? ж п’янички-трутн?
Й ?нш? паразити
Наступають нам на горло,
Заважають жити.
А нов? пани мурують
Аж до неба дач?.
Певне, мають бусурмани,
Бариш? добряч?.
У райцентр? закип?ли
Вулиц?-базари:
Полонили Укра?ну
Крамом яничари.
Постачають одяг р?зний,
Черевики модн?
? заморськ? пом?дори.
Знають: ми голодн?.
Та стар? на тих базарах
Лиш стовбичать збоку,
Бо ?м пенс?ю злиденну
Не дають п?вроку.
Ну а ти як на чужин?,
Певне, теж б?ду?ш?
Якщо так, при?дь додому,
Тр?шки погостю?ш.
Слава Богу, ? картопля,
Маю дещо з саду.
Тож м?шечок в?двантажу
У твою Канаду.
Ти колись писав про себе,
Заробляв м?льйони?
Я, пов?р, теж мала вчора
Тисячн? купони.*
Та, як бачиш, ? понин?
Зовс?м не цариця.
Бо життя – бурхлива р?чка,
Грош? в н?й – водиця?
… Зак?нчила лист Ганнуся
Й тихо проказала:
?Якщо пенс?ю одержу,
Над?шлю ? сала…?.
Ось так пишуть м?льйонерам
Побратими наш?.
То н?чого, що ми б?дн?,
Серцем – найбагатш?!
1997 р?к
* У зазначений час на Укра?н? в оборот?
ходили купони, а зарплата та пенс?я
людей у результат? г?пер?нфляц??
обчислювались тисячами й м?льйонами.
Метки: