Письмо

Цей м?ф буде через стол?ття бездумно пролистан.

Тр?щить над м?стом–
? злобно шк?риться,
На пса, який вт?к з? сну.
? день проявиться натом?сть...

У ньому розчиниться щастя зас?б -
Густий, дзв?нкий пов?тря дитинства,
Безтурботний в?тер зм?н...

Веди мене, мову, до Житомира ? дал?,
Веди мене туди, де нема? гол?в ? дат,
Дорожн?х карт ? в?х,
Де нема? н? брехн?, нi фальш?,

Де наче в меду, в?дмит? парять долон?,
Очищен? в?д шару кров? ? пилу,
Позбавлен? ланцюг?в, кляп?в ? кайдан?в,
В сяйв? золотом - як выдохнуты були!

На початку св?тобудови - эшалоны сл?в.