лист татовi... 28-й

Татов?...лист 28-й...
Так холодно ... ? в серц? дощ п?шов...
Як добре , що мене н?хто не бачить...
Допоки м?сяць хмарами зайшов,
Я тут соб?... тихесенько поплачу ...

...Тод? , в такий же зимний листопад
Дзвонили дзвони , били г?рше грому...
-Ти ж об?цяв мен? при?хати назад !!!
Казав: ?Все добре,.. скоро я додому ...?

Як м?г ти , не прощаючись , п?ти ?!
Забрав мо? дитинство ?з собою ...
...Я виросла .. ? зрозум?ла ... Ти...
Ти так боявся нам завдати болю...

...Болить , щораз так само... та проте,
Я знаю , що мо? ?листи? чита?ш ,
Де ст?льки рок?в , дякую за те,
Що ти мене ...й з небес охороня?ш ...;;


Метки:
Предыдущий: Озарение
Следующий: Первая зимняя ночь