По крилах л?та лопотять дощ?,Б?жить по хмарках райдужна д?вчинка.Згаса? травень кв?тами кущ?в,Ст?ка ср?блястим ся?вом по ринвах.Н?чн? змагання жаб'ячих хор?в,? повн? щем, п?д сп?ви солов'?н?.Жбурля у шибки жменями хрущ?в? сни ж...

За кра?м ноч? - кольоров? сни.Спалахуючи, в сут?нки багрян?,Немов малеча з л?тн?х берег?в,П?рнають зор?, кр?зь веч?рн?й гам?р.Як манить сяйво в?кон золотих!Там мр?? й запов?тн? спод?ванняЩасливих т?шать д?точок сво?х,Про них ми...

Тремтливий дотик у передчутт?.Сковза? гострий грифель шурхотливоПо просторах незайманих сн?г?в,? творить Всесв?т дивний та примхливий.Душа зл?та?, зор? миготять,Безоднею з?тха? зимн? небо,Застигл? сльози кв?тами блищать –Кр?зь...

Так боляче дивитись на небо…По б?лих полях нап?взабутого раюБлука? тво? залишене кохання.Ангели пестять його, наче сироту,Втирають сльози з величезних блакитних очей,Сп?вають сп?ванок та шепочуть казок.Час мина?.Ось уже дво? з...

Ця св?чка також догорить,Залишить в св?т? диво дивне...На варт? кожно? з молитвСто?ть чи янгол, чи цар?вна,Дарують прощення гр?х?в,Запалюють вогонь чар?вний,Що вже не змоз? загаситьН?що на св?т?. ? нестримноТе полум...

Прорветься сонце ? ?скристий сн?гМайже зависне, сяючи в пов?тр?.То ангели господн? по Земл?Несуть дитяч? сни, любов?, в?рш?. Так доля нам дару? щастя дн?,Пронизуючи спалахом просв?тлень.Так тихо нам вертають молитвиПокрова...

В?тер зд?йма?ться вище.Боже, ми тут не навмисне!Може у тебе ми лишн?,Може чуж? ми тоб??Лл?ться розвихрене св?тло,Сл?пить сн?гами ?скристоБ?лий покинутий св?т...Син?й насунеться вихор,Н?ч з оберемками в?холТихо шепочуть:...

Блакитне, бездонно-високе, розвихрене небо.У пам’ят? – сяючий липень з громаддями гроз.З висот Голос??ва в?кна – у прост?р безмежний.По вс?й Феофан?? л?то громами пройшлось.Поблискують, тихо гуркочучи, тягнуться зливи.У ся?во райдуг кр...

- Ты слышишь, как плачется ветер, В антенных растяжках повисРыдает, щенком, до рассвета.Он тоже, наверное, жилВ прошедшем несчастным поэтом.Он тоже безмолвно любил,И ноет, и воет про это,Тревожит, качая, огни,И треплет твою...

К печке прижмется вечер усталый.Скрипнув ключами, войдет моя память.Сбросит на землю тугую котомку,Будет рассказывать бойко и звонко,Что она в дальних краях повстречала,Дивных чудес сколько там разыскала.По всему дому разложит пода...