По крилах лiта лопотять дощi...

По крилах л?та лопотять дощ?,
Б?жить по хмарках райдужна д?вчинка.
Згаса? травень кв?тами кущ?в,
Ст?ка ср?блястим ся?вом по ринвах.
Н?чн? змагання жаб'ячих хор?в,
? повн? щем, п?д сп?ви солов'?н?.
Жбурля у шибки жменями хрущ?в
? сни жене та схиблена д?вчина...
Крилате щастя,
мр?я вс?х д?тей,
Вже скоро криком
двер? шк?л розчинить,
В долонях сонця сяйво золоте
Пролл?ться в наш? душ? без упину...

Ще т?льки б поряд - блискоту очей,
? дихання твого, у ноч? син?...

Метки:
Предыдущий: 21st Century Schizoid Man - P. Sinfield
Следующий: Николаус Ленау. Чувство осени