Давай посидимо, поговоримо про те, що хвилю? сьогодн?,Про нин?шн?, про минуле, про п?рнання глибоководн?,Про зм?ни, про часу плин, про мудр?сть, про ?нтелект,Про втрати ? знах?дки, про те, який вони мали на тебе ефект. Не впускай тишу...

Зда?ться, що таких, як ми, називають романтиками безнад?йними. Ус? одружуються, д?тьми св?т наповнюють, з в?ком стають спок?йними. А ми? А що ми? Нам би про губи, розтягнут? в посм?шц?, в?рш написати, Нам би сьогодн? жити життям, а завтра захо...

Зриваючи ментальну цнотуРозумними словами, музикою грубоюТи, певно, ? не думав про турботу, А ще не думав ти про те, що ц? слова мо?ю стануть згубою.? запустив ти мислення мого процес, ? змусив оч? в небо п?д?ймати, Але тепер в...

Ск?льки раз?в таке бувало вже й не згада?ш,Та раз за разом бол?ти мен? це бол?ло.Я плакала, злилась ? довго ще ображаласьНа тебе. Остогидло, набридло, осточорт?ло! Така вже доросла, а дос? ментальний ти недоросток.Уже й не знаю, чи...

Х?ба не казала: “Забудь за вс? плани! Втечемо всьогодн? на море.”?Ти в?дпов?дала: “Давай не зараз. ? взагал? я так люблю гори.”.Життя почека?. Примарне завтра в тональност? ля м?норуЗ?гра? рекв??м мр?ям, що так п'янили соснового запахом бору....