Наслiдок

Зриваючи ментальну цноту
Розумними словами, музикою грубою
Ти, певно, ? не думав про турботу,
А ще не думав ти про те, що ц? слова мо?ю стануть згубою.

? запустив ти мислення мого процес,
? змусив оч? в небо п?д?ймати,
Але тепер в?рш? пишу я про ?нцест,
Тепер я в ?гри хочу грати.

Ти думав, що в мен? знайдеш ти друга,
Агностиком мене назвав.
? як гн?тила мене та напруга
В?д незнайомих сл?в, в?д того, що емоц?ю мою ?гнорував!

Ти чути писку внутр?шнього мого зв?ра не хот?в,
Того, що виживати мене змушу?.
Тепер ? не згадаю, що тод? на вухо тихо белькот?в,
Тепер я не дозволю спок?й м?й порушити.

Тепер я бачу те, чого не пом?чала
Чи не хот?ла пом?чати, та яка ж р?зниця...
Я знаю лиш одне: якби перед тобою зараз я стояла,
Втопитися могла б в розширених тво?х з?ницях.