в?н написав тод? листа? вийшов на подв?р’я? на щоц? була сльозанаснаги ? дов?рив?н п’ять цигарок засмалив,як з?рочки, ? кинув,дерева були замал?та кольору полинухоча вставали до небес? щось там бубон?лив?д с...

В знесилл? впасти, наче вр?с у мур.Важке кам?ння ? похмуре небо.? йду вдовж неба – божев?льний сюр,? ск?фськ? баби – хт?в'ять серед степу.? хто ж я ?? Що св?тов? сказав?Ус? в?ки стоять на страж? часу –безпомилкових класик?в каз...

Я йшов соб? по вуличц? знайом?й,серед людей ? шпачих голос?нь,? сн?г лет?в кр?зь мене невагомий –зимового кохання першосн?г.? в?н так само ?з журбою танув,як ти в мен? – як роки молод?.Я пожал?в, що не нажив талану –хоч кра...

?снують так? невагом? люди:вже й промовки про них нема?,а вони все ?снують,з тобою мовчки говорять,поглядають на тебе з усюди,бо вони остаточн? май? –це т?льки мертвим вда?ться:вхопити за серце йтримати, тримати, тр...

Цигарки вогник немудрящийпонад брук?вкою сплива?,Хрещатик м?й, як мудрий ящ?р,подорожан п?д хв?ст згорта?,шумують люди, як той яв?рчи надра здиблен? г?рняцьк?,та певно? нема? яв?у ц?м горнят?.Пливе у туз? нез’ясовн?й...

В сут?нках треба мовчати, зникати на посл?ду зраненого слова – зникати як все навколо поступово зника? у не менш загадков? св?ти, нараз? не видн? оком, але ц?лком реальн?, тому що тем...

Якщо вт?кати вже, то до м?ста Лева, що сто?ть у в?ках сталево, непристойно твердий, як ребро для ?ви, незламаний, стр?мкий - ? верл?бр цього маршруту промовля? кр?зь рух: що буденства отрути т...

Пов?тря здибало причину,щоб клубот?ти молоком,тому що був туман,в туман? йшов мужчина -закоханий та трохи юродивий,? вулиц? дв? половини,в?дтворен? в дзеркал?нн? в?трини,на чудернацьк? дв? дробились серцевинита тисяч? в?кон...