Сонет 1 из цикла Вильям Шекспир по иному

"Пусть вянут лепестки созревших роз,
Хранит их память роза молодая..."
Вильям Шекспир. Сонет 1

Твоя краса кв?ту?, зовс?м не з?в’яла
Помежи бурь житт?вих ? раптових гроз.
Немовби сорт в?д раритетних роз,
?з плином часу ще видн?ша стала.

Волога щедра для троянди-руж?,
Щоб кв?тнула вона, да? земля ?й с?к.
Мене знов мр?? захопили дуже,
? держать у полон? не один вже р?к.

Про тебе мр??, дивне ти твор?ння,
Ти, мов весна, що ся? ? в мороз.
Не пол?чить в тоб? вина хм?льного доз,
Достатньо одного ковтка для оп’ян?ння.

Жадаю пить завжди тво? вино,
Щоб сп’янчитись ; бажання лиш одно