Моя колискова
Моя найкраща колискова це стог?н в?тру за в?кном,
В?н диха? м?ж в?ттям та з?тха?...
А я занурююся у солодкий сон,
Який мене до себе пригорта?.
Вже не мала дитина у житт?,
Зда?ться в Тебе ще я немовлятко.
? дн? мого зростання золот?
Проходять на кол?нах лиш у Татка.
Завжди у Нього ? для мене час,
Турботливо вихову? В?н доню.
? ?стинам простим багато раз
Татусь навчав всередин? ? зовн?.
Спок?йно б?ля Тебе, Боже м?й,
Ус? турботи геть п?шли далеко...
Несуть душ? прив?т ласкавий Тв?й
У небесах схвильован? лелеки.
Скорилось сонце темряв? н?чн?й,
Хоч ненадовго, але сон дола?
Його служ?ння д?вчинц? земн?й,
Яка земне помалу все втрача?.
В?трила п?д?ймаються до Неба,
М?й в?терець легенько сп?в веде
Про Тебе колискова ця, про Тебе,
Тако? я не чула б?льш н?де!..
В?н диха? м?ж в?ттям та з?тха?...
А я занурююся у солодкий сон,
Який мене до себе пригорта?.
Вже не мала дитина у житт?,
Зда?ться в Тебе ще я немовлятко.
? дн? мого зростання золот?
Проходять на кол?нах лиш у Татка.
Завжди у Нього ? для мене час,
Турботливо вихову? В?н доню.
? ?стинам простим багато раз
Татусь навчав всередин? ? зовн?.
Спок?йно б?ля Тебе, Боже м?й,
Ус? турботи геть п?шли далеко...
Несуть душ? прив?т ласкавий Тв?й
У небесах схвильован? лелеки.
Скорилось сонце темряв? н?чн?й,
Хоч ненадовго, але сон дола?
Його служ?ння д?вчинц? земн?й,
Яка земне помалу все втрача?.
В?трила п?д?ймаються до Неба,
М?й в?терець легенько сп?в веде
Про Тебе колискова ця, про Тебе,
Тако? я не чула б?льш н?де!..
Метки: