Третя гумор

Йде Петро торговим центром, огляда в?трини,
Щось шука?, бо ?на нос?? в ж?нки ?менини.
Бачить, акц?я рекламна у як?йсь крамниц? –
? В нас до свята подарунки кожн?й трет?й ж?нц? ?.
Той очам сво?м не в?рить. Як таке бува??
Те саме, що ?на халяву? хтось щось налива?.
Як ото ? д?йсно правда, не як?сь дурниц?, -
Значить, нин? пощастило мо?й люб?й ж?нц?.
Миттю в?н туди ?вл?та??, продавчиню кличе:
- Ви скаж?ть, чи то ? правда, що в реклам? пише?
- Ми ж серйозний магазин. Пов?рте, чесний люде!
Бачте, пише: кожн?й трет?й. Значить, так ? буде.
Ви приводьте свою ж?нку, щось нехай купу?.
Буде ж?нка точно третя, - значить, подару?м.
Через мить удвох вб?гають: - Де т? подарунки?
Й тичуть гордо продавчин? паспорти у руки.
Продавчиня аж см??ться. ?й, звичайно, дивно,
Як то ж?нку в?н ?притяг? отак оперативно.
- А для чого паспорт взяли? Ми ж не говорили.
- Як для чого? Щоби ви мене не надурили.
Ось м?й паспорт, ось ?? – сказав щасливий Петя, -
Щоби знали: ж?нка в мене - оф?ц?йно третя…