Огонь души

Полум’я душ?*

Шалено молод?сть помчала у минуле,
солодкуватий залишивши присмак мр?й.
Погода сонячна в дощах уже втонула,
а душу стомлену терза? бурев?й…

Ми часто затишок серед су?т шука?м,
г?рко? кави ф?л?жанку пригубить.
А як гроза над нами раптом нависа? –
уже безпом?чн?, не зна?м, що й робить…

Плаща нема?, парасолька десь удома,
вс? сили в?ддано безпл?дн?й боротьб?.
Та серце мл??, як у юност?, в судомах,
коли дивлюся знову в оч? я тоб?…

Пташиний плач ста? на щебет нав?ть схожий,
з твого лиця як чар?вну усм?шку п’ю.
Враз зупинився одинокий перехожий,
згадав в?н також, мабуть, молод?сть свою…

Останн? крапельки з даху життя спадають,
а думи серце обвивають, мов вуж?.
Воно сердешне рветься й раптом затиха?,
та жевр?? ще полум’я в душ?…

28.01.2018

* Ремейк на тв?р Тетяни Ващук ?Вогонь душ?“, http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=773689 .