Ангел в бiлому плащi
М?й ангел в б?лому плащ?
Торкався до глибин душ?,
? був мо?м безмежним дивом,
?диним у житт? св?тилом...
Був променем, дощем траплявся –
З р?чок в моря переливався
? н?сся вдаль, але душею
Жив т?льки у мо?й осел?.
Був сторожем мого життя –
Не дав скотитись в небуття.
Творив мене ? нашу вдачу,
Та зараз я, мабуть, заплачу...
В?н щез без сл?ду ? без мапи,
Не зм?г тут б?льше воювати...
? лиш згадати варто веч?р,
Коли покинув мо? плеч?...
Без св?тла лампи темн? ноч?,
Розбилось скло, палали оч?...
М?й каб?нет став м?сцем страти
? варто лиш було спитати:
?Куди ти? ? чому зника?ш?? -
?Пробач, та ти всього не зна?ш...
Шукай сама дива по св?ту –
З-за океану буду гр?ти
Тебе сво?м теплом лукавим,
У снах, як? не забували...
Мене на човен в?дпусти
? дай вже в?льно в?дплисти?
?Нав?що ж то туди так треба??
?Тут забагато того неба...
Лишаю на стол? ключ?,
Тв?й ангел в б?лому плащ??
Так в?н п?шов ? не з?знався,
Що на шляху завжди траплявся...
? трапиться ?ще колись –
Як буду падати униз.
А ?Прощавай? сказати диву
Не вистачило б просто сили...
Щож, ?До побачення, ?ди.
Мене врятуй, себе знайди...?,
Торкався до глибин душ?,
? був мо?м безмежним дивом,
?диним у житт? св?тилом...
Був променем, дощем траплявся –
З р?чок в моря переливався
? н?сся вдаль, але душею
Жив т?льки у мо?й осел?.
Був сторожем мого життя –
Не дав скотитись в небуття.
Творив мене ? нашу вдачу,
Та зараз я, мабуть, заплачу...
В?н щез без сл?ду ? без мапи,
Не зм?г тут б?льше воювати...
? лиш згадати варто веч?р,
Коли покинув мо? плеч?...
Без св?тла лампи темн? ноч?,
Розбилось скло, палали оч?...
М?й каб?нет став м?сцем страти
? варто лиш було спитати:
?Куди ти? ? чому зника?ш?? -
?Пробач, та ти всього не зна?ш...
Шукай сама дива по св?ту –
З-за океану буду гр?ти
Тебе сво?м теплом лукавим,
У снах, як? не забували...
Мене на човен в?дпусти
? дай вже в?льно в?дплисти?
?Нав?що ж то туди так треба??
?Тут забагато того неба...
Лишаю на стол? ключ?,
Тв?й ангел в б?лому плащ??
Так в?н п?шов ? не з?знався,
Що на шляху завжди траплявся...
? трапиться ?ще колись –
Як буду падати униз.
А ?Прощавай? сказати диву
Не вистачило б просто сили...
Щож, ?До побачення, ?ди.
Мене врятуй, себе знайди...?,
Метки: