Бережiть щастя

Щастям, люди, щастям дорож?ть!
Пом?чайте, мр?йте, береж?ть
сонця промен? у св?танковий час,
бо вони лише для вас, для вас, для вас!

Якщо ж казкове чудо пропустити,
тод? на б?л?м св?т? як нам жити?!
Усе, що мимо серця пролет?ло,
назавжди в?хола вкрива? б?ла.

Трепетне коли почу?ш слово –
радуйся, не вимагай другого.
Не сп?ши ? час не п?дганяй,
порад?й, полинь за виднокрай.

Ск?льки п?сн? випало тривати?
Вже давно п?шла на небо мати,
лист спада? п?д могутн?й в‘яз...
Та чи ж буде все те сотн? раз?!

В сут?нках палахкотить у в?ч?
стр?й тополь, немов веч?рн? св?ч?.
Насолоджуйся, пост?й ? помовчи,
як заповнити вже пустку н?чим.

Гр?м гримить, немовби канонада,
дощ пер?щить по верх?вках саду.
Душу що теплом не з?гр?ва?,
облетить додолу листопадом.

Хвор? й суперечност? облиште,
ви на пот?м все оте залиште.
Постарайтесь в цей нелегкий час,
щоб вони не хвилювали вас.

Всл?д бубнять хай скептики уперт?,
не губись в житт?в?й круговерт?.
Радощ?в, ну як там не крути,
злим очам, хоч лопни, – не знайти!

Добрих ? прив?тливих очей
не торкають заздрощ? ? муки.
Рад?сть вам сама простягне руки
? вантаж спаде з сумних плечей.

Хто красу розгледить у звичайн?м,
в руча? розлив побачить р?к.
Хто рад?ти вм??, як востанн? –
д?йсно той щасливим буде в?к.

Хай сп?ва? птах над головою,
л?с кв?ту? ? волошки в жит?.
Не друж?ть з проклятою журбою.
Щастям, люди, завжди дорож?те!

Щастям, люди, завжди дорож?ть!
Пом?чайте щастя кожну мить:
ранки, зор?, роси, весен час.
Радуйтесь, ц?нуйте – все для вас.

16.01.2017

* За мотивами твору Едуарда Асадова ?Дорожите счастьем, дорожите!“