Про дiвочу честь

Раз якось я до студ?? зайшла
Отримати зарплату ? при кас?
Побачила у черз? двох д?вчат,
Мо?х студенток. Нин? вже маг?стри,
Тод? ж в?дм?нниц? мо?. Питаю:
"Чому ви тут?" Вони ж: "А Ви - чому,
Наталю Марк?вно?" А я: "Д?вчата,
Про мене щоб н?кому н? мур-мур".
Вони см?ються: "Ми д?вчата чесн?,
Не видамо н?кому Ваш секрет".

Я рада, що прийшли часи так?,
Коли д?воча честь ? ?х невинн?сть
Вже не одне й те саме, ? змирились
З цим фактом деяк? з чолов?к?в.
А ?нших ми примусимо змиритись.
Для них же краще. Тож нехай мовчать!

? я благословила цих д?вчат
На те, що бл***ами ран?ш назвали б,
А нин? - щеплення в?д шлюбних помилок.