Прийшов. Вернувся. З глибини дорiг...

Прийшов.
Вернувся.
З глибини дор?г
Прин?с до тебе всю житт?ву втому.
Дозволь мен? ступити на пор?г,
? втамувати б?ль в тво?му дом?.


Я зап?знився.
Знаю,зап?знивсь.
Я тут забутий майже ? нежданий.
Однак --- вернувся.Чу?ш,я з’явивсь:
Прийшов до тебе я,колись коханий !


Так сталося...
Кричи,кляни,побий,
Наплюй у вицв?л? в?д щастя й см?ху оч? :
Не був на тебе я н?коли злий...
А правда,може,й на мо?му боц?.


Та я мовчу.
Давай мовчати вдвох,
Бо вже нема про що нам розмовляти ;
Бо я був ТАМ,? ТОЙ каштан --- засох...
Ти знала це? Ти не могла на знати !


А я – не знав.
Неначе,бач,на гр?х,
Мене сюди тягнуло та й тягнуло:
? опиратись б?льше я не зм?г...
А бач,вже так: пора забуть минуле.


Ну що ж,бувай...
О,н? ! Прощай ! прощай...
Давно забуте вилет?ло слово...
П?ду туди,в обжитий мною край.
? буду там,п?д власним теплим кровом...


************************