Iз Градища Кийова - II

для Галини Т.

?з градища Ки?ва, ?з л?гвища Зм??ва*
лл?ться плач-лемент за коханням, за любов?ю...
Не чую,
бо в?ю в?трами-в?трищами над морем студеним,
горищами несуся над м?стом Варяжим
ряженим...

Не чую як б'?ться в краю полуденн?м серденько
Д?ви Чорно?-Д?ви Б?ло?,
як пристрастю повняться ноч? ??...
Ночую один на баркадер?,
цикадами сню тавр?йськими.
Прокидаюсь,
а море чуже-холодне? гойда? кораблик м?й утлий,
у тлустий берег корму тисне.
Кисню не стачить
? я прошу Пречисту:
"Дай же вдихнути на повн? груди це? ноч?,
що ?дна? мене з М?стом,
що наповню? мо? ?снування зм?стом,
що да? Лебедятку** оруди
почути як лл?ться п?сня за коханням палким,
за любов?ю ?з градища Ки?ва,
?з л?гвища Зм??ва...

--------------------------------------------
* ?Из города Киева, из логова змиева
Я взял не жену, а колдунью...?
Н. Гумилев
** молода, недосв?дчена Душа.

?2005-2010 Ingvar Olaffson