Дума про запорозький дуб

Про що ти, дуб старий, з?тха?ш?
Яку ти тугу в серц? ма?ш?
Про т? в?ки, що за плечима,
Л?та, що минули, та зими?
Чи згаду?ш ти т? часи,
Коли буяли тут л?си,
А ти ще зовс?м юним був,
Струнким дубком, х?ба забув?
Зеленим листям шелест?в,
? мр?яв ти, й чогось хот?в,
? зустр?чаючи весну,
Калину покохав одну?
Вона стояла зовс?м близько,
Так в?ти опустивши низько,
Що ти не м?г до них д?стати,
Тягнутись м?г лише й чекати.
Не дочекавсь..., така вже мука,
Самотн?м залишила друга,
Червоним цв?том в?дцв?ла—
В?д тебе назавжди п?шла...
Ти сумував, мужн?в, зростав,
Кремезним дубом згодом став.

А пот?м з-за Дн?пра-р?ки
Прийшли до тебе козаки.
Розбили таб?р, оселились,
З тобою, дубе, подружились.
Тебе, як батька, поважали,
Поради мудро? питали.
Ти шелест?в сво? ?м думи...
Не стало в тебе б?льше суму.
Кудись пливли, там воювали,
А повертаючись, сп?вали.
А як же см?шно жартували,
А гопака як танцювали,
А як на конях гарцювали—
Земля гула аж п?д кор?нням.
Цей час для тебе — озор?ння,
Що ув?рвалось у життя,
Так? яскрав? почуття
Дало тоб?. Любив ти ?х,
Ти наче був один ?з них.
Свою причетн?сть в?дчував—
Ти з ними разом воював,
? танцював, ? жартував,
П?сн? як? ти ?м сп?вав!
Про незабутню ту калину,
Про козака та про д?вчину...

Була й тяжка у тебе днина—
Старий козак карав тут сина
За те, що зрадив в?н родину,
? батька, й неньку—Укра?ну.
Загоював ти ?хн? рани...
Листа турецькому султану
Ти пам’ята?ш, тут писали?
А як при цьому реготали!
Тут бандурист сл?пий сид?в,
Сп?вав, про волю говорив,
? голос над Дн?пром дзвен?в,
Козач? души бередив.
Тут, пам’ята?ш, був Кобзар,
Зм?цнив в?н тут св?й дух ? дар.
Ти цим пиша?шся, старий.

Прон?сся часу в?тров?й
Позаду сив? т? в?ки,
Десь там лишились козаки.
Збер?г ти в пам’ят? байки
Про них, ? думи, ? казки.
О, дубе! Все ж постар?в ти,
Посохли т?ло тво? й в?ти.
Зелене листя в?дшум?ло,
З? спогадами в?длет?ло.
Сухе г?лля тво? в журб?...
Як, друже, боляче тоб?!
Одна лиш г?лка зелен??,
Зелений кол?р — це над?я,
Що зц?лишся ? оживеш.
Нащадкам пам’ять понесеш.
То ж не журись ? не з?тхай,
Весни в?дродження чекай
? думи нам розпов?дай.