Зозулi крик

?Зозуля кричить.
А зранку потр?бно йти
Через ц? гори…?
(Танеда Сантока)

Зозул? крик
Примерза? до циферблату
Кожного нездари-годинника,
Залазить у кожну хижку
Кудлатовбраних пастух?в-ф?лософ?в,
Шмату? час кульгавий
На кавалки буття
Блискучого: секунди монетами
У скарбничку безхатька:
Ср?бло сн?гу, м?дь заграви, золото сонця.
Яблука дзв?нкими дукатами
У темн? скрин? ноч? театру-кабук?:
Збираю, збираю ? зачиняю
Скриню тьми.
А над ?млою стежок
Все той же зозул? крик,
Як postscriptum плямою
П?д запов?том мельника
Водяного млина Inferno.
Розкриваю торбу як рану,
Торбу латану,
Яку носив дорогами плутаними
Дорогами Плутарха,
Що петляють-блукають
Понад хмарами.
Розкриваю торбу, яку носив як тягар
Важчий, ан?ж Земля,
Нестерпний, як життя майстра простору,
Розкриваю торбу –
А там т?льки зозул? крик.
В?н несеться кривими вулицями
Кам’яного с?рого м?ста –
М?ста мертвих.