Трохи iронiчно

Веселий св?т махнув на нас рукою –
Не стало св?тла, згасли маяки…
А все ж були щаслив? ми з тобою,
Коли в одне спл?талися думки.

Фарбу? ос?нь в безнад?ю обр?й
? виселя? з пам’ят? весну…
А був же в нас, був сп?льний кровооб?г
Й ми в?дкидали т?нь на двох одну.

У пустот? твою шукаю руку
? п’ю густий, як молоко, туман…
Лишився не п?дписаним до друку
Наш несанкц?онований роман.