Вони самi



…неначе ненароком у вв? сн?,
вона торкнулася його Душ?…
тепер у нього запаморочен? оч? –
повн?с?ньк? солоних сл?з…
мов весла думи хлюпот?ли,
в джерельц? мр?? – кам?нц? бубн?ли…
самотн?й в?тер в р?зн? боки бр?в,
тягнулась довга безк?нечна н?ч…

Метки:
Предыдущий: Картини з слiв
Следующий: Вибач, ненько, Укра но