Пiсля Коляд

За с?чнем лютий, вже не сн?г, а с?чка
нас?чку нову на долоню дон?
Господь кладе:
- Прийма?ш?
- Так!
? дивишся, а що за знак
отам в долин?,
де Сонце ?з Меркур??м зустр?лись,
де куп?дона стр?ли ц?лили, встрявали, випадали,
знов лет?ли...
А дн?, як шпиц? в колес? стр?мк?м
зливалися в одне, блищали, сяяли, св?тили
як Сонце, як Зоря,
як аура твоя у люстр? золота,
як оч? п?сля любощ?в оп?вдн?
найкращо? у П?днебесс? ж?нки...