Без закiнчення...
Озвися люба!
Прошу щиро, одзовися!
Я мушу тоб? к?лька сл?в сказати.
Тебе нема, - це згуба,
? я не в силах почуття тримати.
Побач чар?вна!
Тебе мушу турбувати!
Але мен? терп?ти вже не сила.
Пов?р, що ти ?дина,
Кому я можу серцем дов?ряти.
На серц? розпач!
? душа моя в загон?!
Дрижать кол?на, наче на мороз?.
Я знесилений орач,
М?й п?т зал?пить мо? сив? скрон?.
Все так негарно!
Що життя зда?ться с?ре.
? кров моя розбавлена водою.
Неначе так недавно,
У грудях так кип?ло ? гор?ло...
Прошу щиро, одзовися!
Я мушу тоб? к?лька сл?в сказати.
Тебе нема, - це згуба,
? я не в силах почуття тримати.
Побач чар?вна!
Тебе мушу турбувати!
Але мен? терп?ти вже не сила.
Пов?р, що ти ?дина,
Кому я можу серцем дов?ряти.
На серц? розпач!
? душа моя в загон?!
Дрижать кол?на, наче на мороз?.
Я знесилений орач,
М?й п?т зал?пить мо? сив? скрон?.
Все так негарно!
Що життя зда?ться с?ре.
? кров моя розбавлена водою.
Неначе так недавно,
У грудях так кип?ло ? гор?ло...
Метки: