Смарагдове промiння твойiх очей

"Зима...наснилася зима,
сн?жинки, як волошки син?,
а я заплуталась в слова
тво?, немов у павутинн?...

Зима у св?тл? сво?х чар,
п’янкою гречкою буяла.
? ти додому посп?шав,
А я тебе не в?дпускала..." Angel W

Я ледь почув... тво? слова.
Хоча в душ? зима настала...
? серце, майже, завмирало...
Враз просв?тл?ла голова.
Моя душа з тво?ю стр?лась...
А може ... це мен? наснилось.
Я бачив... ти вся зашар?лась.
Все це закрила сн?жна мла.
Але смарагдове пром?ння...
Тво?х очей , вуста палк??,
Мене все кликали... Зум?в я
Зац?пен?ння зняти. Тво? в??
Пухнаст?? в?д того сн?гу...
Мене спинили. До барл?гу
Я не п?шов. ? руки н?жн? ц?лував...
? пестив губи я до схочу.
А м?сяць посм?хався мовчки...
? танок дивний танцював.

Метки:
Предыдущий: Як зимно
Следующий: Destination known