Грозою над сухою прозою
Нова стара межа: н? дня, н? ка?нам, н? юдам, не р?дня; а смерть й "братерським" окупантам.
Аж ось з найстаршого мого:
аби життя та почуття щораз не розд?ляти, якось гуртом давайте ?хню прозу п?д?ймати;
?х крилами сво?ми в?дчувати (н?-н?, мати!) а для початку – привчатися й гуртом зл?тати!..
не скубусь н? з ким за землю,
не д?лю, не нар?заю;
не вихоплюю пов?тря
н? з чи?х леген?в, ан? з-поп?д крил;
не закриваю сонця н?кому ? н?чому,
не зАстю в?тру, н? дощу, н? сп?ву
вс?х пташок, яких ще й не л?чили,
? правильно сп?вати не навчили...
не претендую н? за грош?, –
на грош?-бо також не претендую;
н? ченч, н? бартер: а годен й згоден
лиш ув обм?н, ? то без л?ку й нав?ть св?дк?в:
обм?нюймо уважн?стю та чуйн?стю!
думками й рад?стю! повагою, любов’ю!..
якщо кому чого не вистача?,
то вже даю! – без застережень,
чи запису борг?в, а зобов’язань;
без меморандум?в, об’яв, –
та просто так даю, що сам вважаю ц?нним;
звичайно, дурно. ?, насамперед, – та?мно.
...в якому сн? ввижа?ться мен? таке буття?
усе, – од прибуття, та аж у забуття?
таке, – нав?що й хто його мен? нав?яв?
чи це не сон, а я так д?яв?
...якщо такою раптом стане проза, –
чи знАйдеться в ?й м?сце для поез?й?
чи б?дну землю сам? люди ра?м обладнають?
старий-старий початок св?ту знов настане?
...Нав?юй ус?м, Боже, добр? сни та д??!
? Витворяй ус? Сво? (о, там ? наш? ?!) – Над??...
До в?длученого цього туляться (чи воно туляки, з Тули?) к?лька в?дгук?в; то маскуватимуть в?дсутн?сть нов?щих:
Рецензии на ?Грозою над сухою прозою? (Юрий Зозуля)
Доброзична, простодушна поез?я, кожне слово береться на в?ру. Щастя Вам, усп?х?в у творчост? ? самого найкращого!
З повагою, Св?тлана
Светлана Шезденко 05.03.2014 11:17
Так, ? над чим замислитись! Так хочеться кращого в кра?н?!
Юр?ю,Ви мен? знову дали натхнення:http://www.stihi.ru/2012/10/04/7004.
Дякую!
Добра нам вс?м!
З щир?стю ? повагою!
Людмила Дзвонок 04.10.2012 18:20
"...Нав?юй ус?м, Боже, добр? сни та д??!
? Витворяй ус? Сво? (о, там ? наш? ?!) – Над??..."
Дивный Стих, Мудрый и Всегда ко времени! Спасибо!!!
Костандогло Татьяна 23.12.2011 15:46
Аж ось з найстаршого мого:
аби життя та почуття щораз не розд?ляти, якось гуртом давайте ?хню прозу п?д?ймати;
?х крилами сво?ми в?дчувати (н?-н?, мати!) а для початку – привчатися й гуртом зл?тати!..
не скубусь н? з ким за землю,
не д?лю, не нар?заю;
не вихоплюю пов?тря
н? з чи?х леген?в, ан? з-поп?д крил;
не закриваю сонця н?кому ? н?чому,
не зАстю в?тру, н? дощу, н? сп?ву
вс?х пташок, яких ще й не л?чили,
? правильно сп?вати не навчили...
не претендую н? за грош?, –
на грош?-бо також не претендую;
н? ченч, н? бартер: а годен й згоден
лиш ув обм?н, ? то без л?ку й нав?ть св?дк?в:
обм?нюймо уважн?стю та чуйн?стю!
думками й рад?стю! повагою, любов’ю!..
якщо кому чого не вистача?,
то вже даю! – без застережень,
чи запису борг?в, а зобов’язань;
без меморандум?в, об’яв, –
та просто так даю, що сам вважаю ц?нним;
звичайно, дурно. ?, насамперед, – та?мно.
...в якому сн? ввижа?ться мен? таке буття?
усе, – од прибуття, та аж у забуття?
таке, – нав?що й хто його мен? нав?яв?
чи це не сон, а я так д?яв?
...якщо такою раптом стане проза, –
чи знАйдеться в ?й м?сце для поез?й?
чи б?дну землю сам? люди ра?м обладнають?
старий-старий початок св?ту знов настане?
...Нав?юй ус?м, Боже, добр? сни та д??!
? Витворяй ус? Сво? (о, там ? наш? ?!) – Над??...
До в?длученого цього туляться (чи воно туляки, з Тули?) к?лька в?дгук?в; то маскуватимуть в?дсутн?сть нов?щих:
Рецензии на ?Грозою над сухою прозою? (Юрий Зозуля)
Доброзична, простодушна поез?я, кожне слово береться на в?ру. Щастя Вам, усп?х?в у творчост? ? самого найкращого!
З повагою, Св?тлана
Светлана Шезденко 05.03.2014 11:17
Так, ? над чим замислитись! Так хочеться кращого в кра?н?!
Юр?ю,Ви мен? знову дали натхнення:http://www.stihi.ru/2012/10/04/7004.
Дякую!
Добра нам вс?м!
З щир?стю ? повагою!
Людмила Дзвонок 04.10.2012 18:20
"...Нав?юй ус?м, Боже, добр? сни та д??!
? Витворяй ус? Сво? (о, там ? наш? ?!) – Над??..."
Дивный Стих, Мудрый и Всегда ко времени! Спасибо!!!
Костандогло Татьяна 23.12.2011 15:46
Метки:
