Висоцькому

Ось знову с?чень - Тетянин день.
? знову хочу тво?х п?сень!
Про вередливих, чумних коней,
Про незрадливих, стальних людей.
Про батьк?вщину ? чужину
? про Марину ? про в?йну...

Тебе нема? багато л?т
Ти був незручний такий п??т.
Тебе система не спромоглась
У односторо? вдягнути враз.
Ти розривав ?м струною нерв
Ти у пошан? був у Минерви.

Ти був залюблений в "Мерседес"
Байдуже ставився до принцес.
Ти був ? Гамлетом ? "ментом",
Ти жив сьогодн?, а не потом!
Ти грав на струнах чи почуттях?!
? знав напевно короткий шлях...

Був для м?льйон?в Висоцький Бог!
Та не для влади й дурних вимог.
Долав уперто св?й з терн?в шлях
Судив оточення по д?лах.
В?н мав би жити ще довгий час,
Та боги взяли його в?д нас!