З ТобоЮ-3-

Гор?лиць лежати на скошен?й конюшин?. Нин?шню мить вдихати, як пити коштовне вино. Заглядати в прийдешн? близьке ? далеке. Ймов?рне ? фатумне. Подумки тасувати карти ? п?дкидати кремушки з вир?зьбленими рунами. А пот?м сказати соб?: ?Отямся! Починай зас?вати жито!?

А, д?йсно, чому би н?. Д?стану з чохла г?тару. Налаштую струни. В?зьму старовинн? ноти ? з?граю мадригал з лютневого репертуару. Пот?м в?зьмусь за фугу. Хай пальц? слухняними будуть. Хай серце мен? розкаже, що в?дбувалось насправд? у 1575-?м. В Болонь?, Торино, М?лан?, Венец?? та Стамбул?.

Я гратиму довго. Занадто довго. А може то гратиме мною та музика через стол?ття. Мо?м дв?йником з?грала вдало в рулетку сеньйора Доля. О, так я ?? розум?ю. Або вдаю. Яка р?зниця. Л?брето до опери ?Dolce Vita? написане мною. Мен? з тим жити…