Свiтла втiха. Перевод Светланы Груздевой
Слухай та читай -
Перевод Светланы Груздевой - http://www.stihi.ru/2013/01/19/510
З суз?р’я лебед? злет?ли.
Не радий гостям с?чень бравий,
С?че, мов дротами у ц?л?.
Кружляють птахи понад ставом,
Шукають плесо, л?д склян??,
Нема де н?жним в?дпочити,
Сп?шать до р?чки, там - над?я
На порятунок, бо Спаситель
?Йордан? поклав на воду тиху,
Ц?люща стала та прозора,
Свята, як в?ра, поряд крига
Хрестом червоним кличе вгору.
А зв?дти - голуб, сн?жн? крила,
Явився Бог, з?йшов у люди,
? голос чу? всяк, й безсилий:
Душа та т?ло разом будуть!
Та зграя с?ла на холодну
Водицю й змила з п?р’я втому,
? не злет?в у небо жоден
Той Божий птах, бо ?м знайома
Оця водойма, а леб?дка
Обрала лебедя до в?ку,
До нього тулиться прив?тно,
Немов дружина з чолов?ком
Рад?ють д?ти, пташки б?л?
?м за гостинц? вдячн? й крихти.
? хай той с?чень з замет?ллю,
Та ? у ньому - св?тла вт?ха.
(18.01.19)
Хрещення Господн? — трет? ? завершальне велике свято р?здвяно-новор?чного циклу, яке православн? та греко-католицьк? християни в?дзначають 19 с?чня, тому зб?га?ться з? святом Богоявлення, однак ц? свята сл?д розр?зняти. Народн? назви свята — Йорда;на (або Ордана), Водохреща.
?з Хрещенням Господн?м пов'язують хрещення на Йордан? Христа. Коли ?сус Христос досяг 30-р?чного в?ку, в?н прийняв хрещення в р?чц? Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав ?суса сво?м Сином. ? на нього з?йшов Святий Дух в образ? голуба. Зв?дси ще одна назва — Богоявлення. Православн? та греко-католики вважають, що саме це свято засв?дчу? та?нство Свято? Тр?йц?. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох ?постасях: Бог Отець — в голос?, Син Божий — у плот?, Дух Святий — у вигляд? голуба.
В?рування
Вважа?ться, що на Водохреща, з оп?вноч? до оп?вноч?, вода набува? ц?лющих властивостей ? збер?га? ?х протягом року, л?куючи т?лесн? й духовн? хвороби.
В цей день у вс?х м?стах ? селах, де ? церкви, святять воду. В?ддавна в народ? освячену на Водохреще воду вважають сво?р?дним спас?нням в?д багатьох недуг. ?? дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, дом?вки ? тварин. Залиша?ться загадкою той факт, що вода з Водохреща не псу?ться, не ма? запаху ? може збер?гатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприя? ср?бло в?д хреста, який священик занурю? в воду п?д час обряду. Проте ця думка ? помилковою, оск?льки не завжди у воду занурюють ср?бний хрест, а використовують дерев'яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псу?ться.
Традиц??
До Водохреща ж?нки намагалися не полоскати у вод? б?лизни, бо ?там чорти сидять ? можуть вчепитися?. Натом?сть д?вчата у посвячену воду клали калину чи корал? ? вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом вс?х свят ж?нки не ходили по воду, це мали робити лише чолов?ки.
Напередодн? Водохрещ? святку?ться ?Голодна кутя?, або другий Святий Веч?р. Увесь цей день в?руюч? люди н?чого не ?дять — постять. С?дають вечеряти, коли вже зася? веч?рня зоря. На вечерю подають п?сн? страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречан? млинц? на ол??, кутю та узвар. П?сля вечер? вс? кладуть сво? ложки в одну миску, а зверху — хл?бину, ?щоб хл?б родився?.
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Ц??ю свяченою водою почи-на?ться трапеза, нею ж кожний господар кропить ус?х член?в с?м'?, хату, ?нш? буд?вл?, криниц?.
За давньою традиц??ю, церемон?я освячення води в?дбувалася просто неба, на берегах р?чок, струмк?в, озер. Ще напередодн? Йордана, з льоду вирубували великий хрест (?йордан?) ? ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально ? нер?дко обливали буряковим квасом, в?д чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також при-крашати хрест барв?нком ? г?лками сосни.
До радянських час?в у день водосвяття в селах ? м?стах влаштовувались багатолюдн? хресн? ходи до р?чки. Кр?м ?кон ? церковних хорогв учасники цих процес?й несли запален? ?тр?йц?? — три св?чки, перевит? з?ллям волошок, чебрецю та ?нших кв?ток. Акт водосвяття в багатьох м?сцевостях супроводжувався стр?ляниною з рушниць порожн?ми набоями. Одночасно у небо випускали голуб?в, попередньо прикрашаючи ?х стр?чками з кольорового паперу.
П?сля Водохреща розпочинався новий вес?льний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощ?в ? дозв?лля. Молодь збиралась на вечорниц?, с?м'? влаштовували складчини та ходили один до одного в гост? з метою наблизити весну.
Прикмети
- На Водохреща день ясний — хл?ба будуть чист?, а якщо похмурий — буде у хл?б? повно ?сажки?;
- ?де лапатий сн?г — на врожай.
- Якщо похмуро — хл?ба буде вдосталь.
- Якщо зоряна н?ч — вродяться гор?хи ? ягоди.
- Коли на Водохреща випав повний м?сяць — бути велик?й вод?.
- Удень ?де сн?г — на врожай гречки: вранц? — ранньо?, вдень — середньо?, а ввечер? — п?зньо?.
- Якщо вдень ос?да? ?н?й, то у в?дпов?дний день треба с?яти пшеницю.
- П?д час освячення води йде сн?г — добре ро?тимуться бджоли ? колоситимуться хл?ба.
Перевод Светланы Груздевой - http://www.stihi.ru/2013/01/19/510
З суз?р’я лебед? злет?ли.
Не радий гостям с?чень бравий,
С?че, мов дротами у ц?л?.
Кружляють птахи понад ставом,
Шукають плесо, л?д склян??,
Нема де н?жним в?дпочити,
Сп?шать до р?чки, там - над?я
На порятунок, бо Спаситель
?Йордан? поклав на воду тиху,
Ц?люща стала та прозора,
Свята, як в?ра, поряд крига
Хрестом червоним кличе вгору.
А зв?дти - голуб, сн?жн? крила,
Явився Бог, з?йшов у люди,
? голос чу? всяк, й безсилий:
Душа та т?ло разом будуть!
Та зграя с?ла на холодну
Водицю й змила з п?р’я втому,
? не злет?в у небо жоден
Той Божий птах, бо ?м знайома
Оця водойма, а леб?дка
Обрала лебедя до в?ку,
До нього тулиться прив?тно,
Немов дружина з чолов?ком
Рад?ють д?ти, пташки б?л?
?м за гостинц? вдячн? й крихти.
? хай той с?чень з замет?ллю,
Та ? у ньому - св?тла вт?ха.
(18.01.19)
Хрещення Господн? — трет? ? завершальне велике свято р?здвяно-новор?чного циклу, яке православн? та греко-католицьк? християни в?дзначають 19 с?чня, тому зб?га?ться з? святом Богоявлення, однак ц? свята сл?д розр?зняти. Народн? назви свята — Йорда;на (або Ордана), Водохреща.
?з Хрещенням Господн?м пов'язують хрещення на Йордан? Христа. Коли ?сус Христос досяг 30-р?чного в?ку, в?н прийняв хрещення в р?чц? Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав ?суса сво?м Сином. ? на нього з?йшов Святий Дух в образ? голуба. Зв?дси ще одна назва — Богоявлення. Православн? та греко-католики вважають, що саме це свято засв?дчу? та?нство Свято? Тр?йц?. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох ?постасях: Бог Отець — в голос?, Син Божий — у плот?, Дух Святий — у вигляд? голуба.
В?рування
Вважа?ться, що на Водохреща, з оп?вноч? до оп?вноч?, вода набува? ц?лющих властивостей ? збер?га? ?х протягом року, л?куючи т?лесн? й духовн? хвороби.
В цей день у вс?х м?стах ? селах, де ? церкви, святять воду. В?ддавна в народ? освячену на Водохреще воду вважають сво?р?дним спас?нням в?д багатьох недуг. ?? дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, дом?вки ? тварин. Залиша?ться загадкою той факт, що вода з Водохреща не псу?ться, не ма? запаху ? може збер?гатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприя? ср?бло в?д хреста, який священик занурю? в воду п?д час обряду. Проте ця думка ? помилковою, оск?льки не завжди у воду занурюють ср?бний хрест, а використовують дерев'яний чи з будь-якого металу, а вода все одно роками не псу?ться.
Традиц??
До Водохреща ж?нки намагалися не полоскати у вод? б?лизни, бо ?там чорти сидять ? можуть вчепитися?. Натом?сть д?вчата у посвячену воду клали калину чи корал? ? вмивалися, аби щоки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом вс?х свят ж?нки не ходили по воду, це мали робити лише чолов?ки.
Напередодн? Водохрещ? святку?ться ?Голодна кутя?, або другий Святий Веч?р. Увесь цей день в?руюч? люди н?чого не ?дять — постять. С?дають вечеряти, коли вже зася? веч?рня зоря. На вечерю подають п?сн? страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречан? млинц? на ол??, кутю та узвар. П?сля вечер? вс? кладуть сво? ложки в одну миску, а зверху — хл?бину, ?щоб хл?б родився?.
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Ц??ю свяченою водою почи-на?ться трапеза, нею ж кожний господар кропить ус?х член?в с?м'?, хату, ?нш? буд?вл?, криниц?.
За давньою традиц??ю, церемон?я освячення води в?дбувалася просто неба, на берегах р?чок, струмк?в, озер. Ще напередодн? Йордана, з льоду вирубували великий хрест (?йордан?) ? ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально ? нер?дко обливали буряковим квасом, в?д чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також при-крашати хрест барв?нком ? г?лками сосни.
До радянських час?в у день водосвяття в селах ? м?стах влаштовувались багатолюдн? хресн? ходи до р?чки. Кр?м ?кон ? церковних хорогв учасники цих процес?й несли запален? ?тр?йц?? — три св?чки, перевит? з?ллям волошок, чебрецю та ?нших кв?ток. Акт водосвяття в багатьох м?сцевостях супроводжувався стр?ляниною з рушниць порожн?ми набоями. Одночасно у небо випускали голуб?в, попередньо прикрашаючи ?х стр?чками з кольорового паперу.
П?сля Водохреща розпочинався новий вес?льний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощ?в ? дозв?лля. Молодь збиралась на вечорниц?, с?м'? влаштовували складчини та ходили один до одного в гост? з метою наблизити весну.
Прикмети
- На Водохреща день ясний — хл?ба будуть чист?, а якщо похмурий — буде у хл?б? повно ?сажки?;
- ?де лапатий сн?г — на врожай.
- Якщо похмуро — хл?ба буде вдосталь.
- Якщо зоряна н?ч — вродяться гор?хи ? ягоди.
- Коли на Водохреща випав повний м?сяць — бути велик?й вод?.
- Удень ?де сн?г — на врожай гречки: вранц? — ранньо?, вдень — середньо?, а ввечер? — п?зньо?.
- Якщо вдень ос?да? ?н?й, то у в?дпов?дний день треба с?яти пшеницю.
- П?д час освячення води йде сн?г — добре ро?тимуться бджоли ? колоситимуться хл?ба.
Метки:
