Я вклоняюсь до земл

Я вклоняюсь до земл?
Ховаючи сльози,
Тим, що гнали ворог?в
В спеку ? морози.
Що на фронт? у бою
Голови поклали,
Р?дну Вкра?ну свою
В?рно захищали.
Та не змусив ?х снаряд
З поля ут?кати,
Багатьох ?з цих солдат
Не д?ждалась мати.
Чужим ?м було слово “страх”,
? ворога вс? гнали,
Та в багатьох у цих полях
Вогн? життя згасали.
Як гляну в сиву давнину,
Лились там р?ки кров?,
Аби ?з вами ми весну
Стр?чали вс? здоров?.
Гук битви в пол? розносився,
? к?нь топтав траву,
Не за народ хтось часом бився,
За свою булаву.
Було в ?стор?? всього,
? люди все те чули,
Благаю, Боже, одного,
Щоб цього б?льш не було.
Та не забуду я н?коли
Б?йц?в гарячу жилу,
Що кров свою далеко в пол?
За наш добробут лили.
Вони вс? також захищали
? села, ? м?ста,
Завжди хоробр?сть огортала
Гаряч? ?х серця.
Вклон?мось тим, в в?йну що вкрили
Довкола все собою,
Щоб зараз сонце нам св?тило
? ми не взнали бою!

Метки:
Предыдущий: БОКС
Следующий: reflection