Не чекай

Не чекай, не повернусь,
не потр?бно сл?в.
Бо як в в?ч? вже см?юсь –
значить розлюбив.
Та нав?що ж я гр?шу
й котрий уже р?к
Бога подумки прошу,
щоб тебе бер?г?!
Ждеш мене? Я не вернусь,
н?защо. Пробач,
що на тебе в?чно злюсь,
за дитячий плач.
Може згодом пом?ж скал
чи старих могил
я знайду, кого шукав
? кого любив…
Не чекай, я не вернусь
вже назад. Прости!
В?дновити не берусь
спален? мости.
В р?чку дв?ч? не вв?йти,
щастя не вернуть.
Заросли тво? сл?ди,
загубився путь.

23.01.2017

Метки:
Предыдущий: На краю дороги
Следующий: тихо так на днi душi