Торiшнe

Кавальчики надщербнутого л?та
Живуть ?ще, ? хай соб? живуть,
Як у знайом?й п?сн? "Дольче в?та",-
Минання непорушна, в?чна суть.

На клаптиках паперу у кл?тинку
Написан? римован? слова,
В трамва?, чи в маршрутц?? На зупинц?
Тор?шнього забутого тепла.

Складаю пап?рц? з?м"ят?,
Читаю. ? болить. Зима тепер...
? згадую у дивному сум"ятт?:
Був липень. Дощ. Мабуть, четвер.