Я думала, що нiколи...

* * *

Я думала, що н?коли
Весна уже не повернеться.
Довкола лиш марево б?ле,
Обмерзле, заледен?ле,
Спогад т?нню бл?дою стелиться.

Я думала, що н?коли
Душа моя не розкри?ться,-
Пелюстки ?? бездиханн?,
Н?би малюнок на камен?,-
З в?ками в легенду вилл?ться.

А в?тер такий теплий,-
Т?н? скресли, морок вмира?.
А шеп?т такий гарячий, -
? рад?? душа, ? плаче,
Св?т оновлений в себе вбира?.

Я думала, що н?коли...


Авторський переклад польською


MYSLALAM SOBIE, ZE NIGDY...

Myslalam sobie, ze nigdy
Sliczna wiosna juz nie nastanie.
Otulilo swiat widmo szare,
Zmrozone i w lod ubrane,
Zorzy rannej daremne czekanie.

Myslalam sobie, ze nigdy
Moja dusza sie nie rozwinie,
Czule platki nieozywione,
Jak napis pamietny, zalobny,
Co z czasem legenda splynie.

Lecz dmuchnal wiatr taki cieply,
Cienie stlukly sie, widmo zbladlo.
Jego oddech taki goracy,
Jakby letnie ogrzalo slonce,
Stalo pieknie, ze slow zabraklo.

A ja sobie mysle, ze nigdy...


Метки:
Предыдущий: Схожа на
Следующий: Так было сегодня утром