коли

Байстрюче, нетверезе Ойкумено,
Вже другий Новий р?к – з тобою, суко,
Стр?ляють не петарди, а базуки,
Коли ти вже в?дчепишся в?д мене.
Все сунеш затурбованих морлок?в,
Бо не тоб? ж копати ?м могили.
Я знаю, ти не лишиш мам? спок?й.
В недобрий час тебе я народила.
Та вже тепер наразилася, доня,
В тво? роки доросл?шати будеш,
Бо вс? стомилися в?д того блуду,
Вкарбованого у твою корону.
А може й не дарма на маму перла,
Без мене ти вже вижити не можеш.
Тебе, таки, згубили зайв? грош?.
То може в решт? знайдеш справжн? перли.