Офелiя

Офел??, весни луна? п?сня,
В?длуння бродить соками лози,
Виру? кров. Поглянь, з?йшлися
В танку зелен? мавки в верболоз?.

Сплети в?нок, а чи в?нець терновий,
Зривай кропиву, маргаритки б?л?,
Впл?тай до них адон?с пурпуровий,
Персти мерця та незабудки. Хвил?

В?нок той заколишуть. Тихо-тихо
Плистиме в?н до острова в туман?,
Де яблун?, мов наречен? вбран?
До шлюбу йдуть з з?тханням журним. Лихо!

Вино причастя - г?ркота спокути,
Вода холодна, наче синя крига,
Очей його. Не дай соб? забути
Травнев? мр??, м?й безумний принце.

Чи не безумний? Що мен? до того?
Престол?в гра ? мед солодкий помсти -
То не мо?. Легк? мо? дороги,
Ср?блясте листя верб у довг? коси

Впл?тати буду та п?сень сп?вати,
На мов? т?й, що ангели i д?ти
?з Богом… Час приходить в?дсп?вати,
В?дплакати, а може й розлюбити?

1.02.2014