Вечная верность
Летить голубка – ангел б?лосн?жний,
А поруч голуб, темний як земля,
Тр?поче серце, погляд н?жний-н?жний,
Летять через озера ? поля.
Шепоче голуб т? слова кохання,
Що народились у його душ?,
З голубки т?льця вирвалось з?тхання
На т? прекрасн? щир?? в?рш?.
Так лаг?дно торкнувся в?н красун?
Сво?м ласкавим, люблячим крилом,
Удень кружляли весело п?д сонцем,
Вноч? в?дпочивали, вкрит? сном.
Кришталь води та кв?т?в аромати
Приносили безмежну рад?сть ?м,
Словами не можливо передати
Як любо ?м було на св?т? ц?м.
Здавалось, не можливо зупинити
Життя ? щастя рад?сний пот?к
? не могли кохан? припустити,
Щоб той яскравий вогник згас ? зник.
Чи, може, хтось позаздрив, чи наврочив,
Б?да страшная, чорная прийшла,
Нестримн? сльози, тугу та страждання
З колючою стр?лою принесла.
Рука безжальна, прагнувши розваги,
На б?лосн?жне т?льце посягла,
Чому голубц? страшно забол?ло,
В?дразу зрозум?ти не змогла.
Лиш крильцями змахнула, стрепенулась,
Пов?льно опускатись почала,
Злякався голуб, кинувся за нею,
Не м?г пов?рити, що люта смерть прийшла.
?Не полишай мене, прошу, моя кохана,
Без тебе я не хочу жити, н?!
О, небеса, нехай стр?ла проклята
Д?станеться у серце ще й мен?!?
?Ти не сумуй, м?й красень темнокрилий,
Живи, рад?й, лети, лети, лети,
А пам’ята?ш сад кв?тучий, пишний,
Мо? послання в?днеси туди?.
?О, темрява, безжальна та жорстока,
В?ддай ?? мен?, не в?дбирай!?
Востанн? оч? лаг?дн? зустр?лись
?Коханий ? ?диний м?й, прощай…?
Заплющились прекрасн? ясн? оч?
? швидко полет?ла до земл?,
Розкинулися б?лосн?жн? крильця,
Доверху лапки зд?йнялись мал?.
В?д болю та страждання серце рвалось,
Не перен?с ту втрату назавжди,
? не в?дчув як т?ло розбивалось
Об гостре? кам?ння край води.
А поруч голуб, темний як земля,
Тр?поче серце, погляд н?жний-н?жний,
Летять через озера ? поля.
Шепоче голуб т? слова кохання,
Що народились у його душ?,
З голубки т?льця вирвалось з?тхання
На т? прекрасн? щир?? в?рш?.
Так лаг?дно торкнувся в?н красун?
Сво?м ласкавим, люблячим крилом,
Удень кружляли весело п?д сонцем,
Вноч? в?дпочивали, вкрит? сном.
Кришталь води та кв?т?в аромати
Приносили безмежну рад?сть ?м,
Словами не можливо передати
Як любо ?м було на св?т? ц?м.
Здавалось, не можливо зупинити
Життя ? щастя рад?сний пот?к
? не могли кохан? припустити,
Щоб той яскравий вогник згас ? зник.
Чи, може, хтось позаздрив, чи наврочив,
Б?да страшная, чорная прийшла,
Нестримн? сльози, тугу та страждання
З колючою стр?лою принесла.
Рука безжальна, прагнувши розваги,
На б?лосн?жне т?льце посягла,
Чому голубц? страшно забол?ло,
В?дразу зрозум?ти не змогла.
Лиш крильцями змахнула, стрепенулась,
Пов?льно опускатись почала,
Злякався голуб, кинувся за нею,
Не м?г пов?рити, що люта смерть прийшла.
?Не полишай мене, прошу, моя кохана,
Без тебе я не хочу жити, н?!
О, небеса, нехай стр?ла проклята
Д?станеться у серце ще й мен?!?
?Ти не сумуй, м?й красень темнокрилий,
Живи, рад?й, лети, лети, лети,
А пам’ята?ш сад кв?тучий, пишний,
Мо? послання в?днеси туди?.
?О, темрява, безжальна та жорстока,
В?ддай ?? мен?, не в?дбирай!?
Востанн? оч? лаг?дн? зустр?лись
?Коханий ? ?диний м?й, прощай…?
Заплющились прекрасн? ясн? оч?
? швидко полет?ла до земл?,
Розкинулися б?лосн?жн? крильця,
Доверху лапки зд?йнялись мал?.
В?д болю та страждання серце рвалось,
Не перен?с ту втрату назавжди,
? не в?дчув як т?ло розбивалось
Об гостре? кам?ння край води.
Метки: