Пошепки

Пошепки, потай, на н?с окуляри
темн?, як н?ч, почепивши,
благословення нер?вно? пари
церква навряд чи п?дпише.

Дасть чи не дасть - то вже ?нша розмова.
П?д окулярами оч?
грош? за благословен?? слова,
слова свого-таки, хочуть.

Сила - не сила, ? право - не право,
чОго не скажеш про грош?.
Купиш зазвичай ? в?чную славу,
бабу, телицю ? тощо.

Тощо – таке соб? найв?рог?дне.
Ск?льки ст?лець не розгойдуй,
а перевернеш х?ба що те р?дне
?нде, що пошепки, потай.


Метки:
Предыдущий: Дуель
Следующий: Головешко моя ти, голiвонько