Не тiш себе примарними думками...

Не т?ш себе примарними думками
? не над?йся – все уже пройшло.
Залишилася ос?нь пом?ж нами,
А, може, л?та й зовс?м не було.

Колись давно так тр?шки потепл?ло,
А ми й зрад?ли – думали весна.
Чекали, все чекали – не дозр?ло,
Бо не цв?ло, то й зав’яз? нема...