Пiвники цвiтуть по-пiд вiконням...

П?вники цв?туть по-п?д в?конням
(Жовто-ф?олетовий розмай)...
Хтось прогупав,наче кров у скронях,
До дверей пройшов по-п?д в?конням...
Хто там,хто ?
А ну в?дпов?дай..!


Хто посм?в топтатись по тенд?тних,
По ламких,мов доленька людська ?
Хто нахабно ув?рвався в кв?тень
Приморозком злим ? неприв?тним ?
То чия душа
Така низька ?


Нумо,ув?йди мен? до хати,
Я скажу тоб? г?рк? сл?вця!
Будеш знати,будеш певно знати,
Як безжально чоботом топтати
Т? крихк?
Дов?рлив? т?льця...


...Рипнули так неохоче двер?:
--- Драстуй.Це до тебе я прийшов.
Я ж мовчу:як недостиглий терен
Розкусив й ковтнув слова...
Весел?
Мов твердих не було п?дошов


П?вники цв?туть по-п?д в?конням...


Метки:
Предыдущий: Point of View
Следующий: unrecognised