На сценi

На сцен? музика без сл?в,
Бо розмовляють т?льки душ?
Про це й про те.. хтось полет?в–
До сонця вмить пол?т одужав.

В?олончель суму? знов.
Той сум у зал? розум?ють–
Хова? сльози в них любов,
В яку у зал? кожен в?рить.

Знов романтичний саксофон
Розкрив ?стор?ю кохання,
Де все було, мов гарний сон:
?дина зустр?ч та бажання...

З?рвалась музика... Пол?т
П?д н?жне соло фортепьяно!
? хтось в?дчув весняний кв?т,
Коли не не було пор?вняння

Того чи ?ншого в житт?...
О, як тривожать барабани!
Чутт?в багато у душ?,
Як? ?з сн?гом не розтануть,

Не щезнуть– знову оживуть
П?д вс? мелод?? житт?в?.
? скрипки тугу роз?ллють
У кухл? спогад?в митт?во...

Натал?я С?дларь-Дубова


Метки:
Предыдущий: Лестница в небо
Следующий: Змирився я, що нинi снiг