Ти чумна!

Ти чумна! Не живи в ?люзор?!
Ти не бачиш? Все всу?, зря!
В?д такого кохання… Повинн? падати зор?!
? запалюватися моря!
В?д такого кохання… На неб? цв?туть ф?алки…
Рад?сть рясно спада? дощем!
Все на м?сц?? Не пада?? Жалко!
Т?льки в серц? солодкий щем!
В?д такого кохання вс? думки переплутались…
Вс? думки… наче к?шки…Б?ля його н?г…
Ми пов’язан? ними, як нерозривними путами…
? нас манить у пр?рву солодкий ? в?чний гр?х!
В?д такого кохання все св?титься щастям…
? монетами цв?т розсипають сади…
Золотом сонця, блакит? причастям…
Ангели сходять до нас… На к?лька годин…
В?д такого кохання… Зриваюся в?тром…
? несуся кудись… аби т?льки не тут!
? не знаю куди… Куди себе д?ти…
Рву ? прагну… шалених пут!
Тоб? щось наснилось… Привид?лось? Г?рше!
Може, в?тер у вушко? Щось шепоче трава?
В?д такого кохання пишуться в?чн? ? в?льн? в?рш?…
В?д такого кохання пломен?ють слова!


Метки:
Предыдущий: У зонi комфорту
Следующий: Дорога