Свiтанкове. СПIВ СИХ СЛIВ!

Перепубл?кац?я з "в?длучено?" попередньо? стор?нки, з тих в?дгук?в останн?й "Чудовий в?рш! Дякую за хороший, св?тлий настр?й Твору" Наталия Старченко 27.12.2014


св?та?, ? душа спуска?ться на обр?й...
чату? ? пасе мене, св?й дос? дикий степ...
мене, й мо?х бажань ? вибрик?в телячих — р?й:
вона що мати, що бджола; а я ?й г?ркий мед...

душа мене збира: по крапельц?, по атому...
зо свого кв?ту ? натхнень, ?х попелу, чи сл?з...
вона збира?, то не я! — бо все гублЮ лиш, а тому
й з?старююсь н?кчемно так, — немов для цього р?с...

св?та?... кожен раз — праперв?сним тим св?тлом...
виспов?данням сн?в, запов?данням д?й...
св?та?, кожен раз пречисто–чистим св?том...
росою каяття... та сонцем вс?х над?й!!!


Почути сп?в — сюди, адресу ж набирати суц?льною: http://www.stihi.in.ua/ list.php?author=49044&poem=2872
Додана варт?сть перепубл?кац??: смерть й "братерським" окупантам; а паханам хана ? там.